зарубіжна література

Тест із зарубіжної літератури

Учитель нової дисципліни має чітко усвідомлювати, що ж саме полягають її особливості. Важливо винятковість появи у системі освіти України дисципліни «Зарубіжна література», запроваджене до шкіл з п'ятьма по 12 класи.

Вона прилучати учнів до фундаментальним цінностям світу (зокрема у площині реалізації полікультурного освіти) і сприятиме культурному входженню України у світове співтовариство. Завданнями зарубіжної літератури, як шкільний предмет є вивчення кращих творів світового письменства, розвиток художнього смаку й уміння самостійно працювати твори світового мистецтва, свідомо сприймати закладені у слові духовні цінності й обстоювати їхні у житті.

Сьогодні ми знаємо жодної країни світу, де ще до системи освіти було запроваджено така дисципліна.

Будь-яка шкільна дисципліна, і особливо гуманітарна, повинен мати, передусім, виховну спрямованість. Нова ж програма освіти України відмовилася від старої, традиційної для радянських часів методології викладання літератури у шкільництві. Нині ціла армія наукових работников-теоретиков, методистів, вчителів працює у цьому напрямі, оскільки саме з визначення методологічних основ слід починати впровадження будь-який навчальної дисципліни.

Вивчення літератури у шкільництві полягає в дидактичних, літературознавчих і методичних принципах. Найважливішими є традиційні, яких дотримується учитель-словесник (науковість, історизм, зв'язок навчання і виховання, доступність, посильность, спрямованість в розвитку учня, аналіз твори на єдності форми та змісту, взаємодія мистецтва і неминучого у естетичному свідомості учня, особистісний

характер читацької і літературознавчої діяльності, зв'язок літератури на закони художнього мислення та ін.), і призначає нові, які має ще осмислити: принципи нерепресивного свідомості (синонім — толерантність, США вживаються терміни мультикультуралізм і політичний коректність), реабилитационности, іманентності, країнознавства, компаративности, контекстного розгляду літературних явищ, репрезентативності, этнокультурности, міжнаціонального підходу та інших. Майже кожен із нових принципів, назви яких визначаються за змістом й всебічно обговорюються, має низку дефініцій. Автор поділяє думку Про. Пронкевича щодо визначення назви принципу нерепресивного свідомості, який стверджує: «Нерепрессивное свідомість - це буде непросто спосіб мислення, а модель поведінки, етична позиція, що передбачає якісно інше ставлення до до "чужому", "незвичайному", "нетрадиційного". Не проста толерантність, а толерантність активна.

Ще Вольтер говорив: "Мені не подобаються ваші думки, але готовий віддати своє життя через те, щоб мали змогу висловити...". Викладач зарубіжної літератури може бути надзвичайно чутливим і здатним до наслідування, адже кожен коли він змушений відмовитися від власного "Я" і розчинятися повністю у словесній матерії художника, чиї твори викладає... Це знову-таки давня істина: високе космополітичне мистецтво (саме таким за змістом є предмет зарубіжної літератури!) цивілізує людини, привчає його жити у широкому і відкритому світі...».

Що ж до репрезентативного принципу, то глибоке переконання Є. Волощук, він має «ввійти у методологічне ядро предмета «Зарубіжна література», будучи усвідомленим практикуючими філологами як норма...». Слід погодитися і з її твердженням у тому, що «...курс зарубіжної літератури - значно більше, ніж будь-який курс національної літератури, розімкнений у просторі світової культури, і тому його завдання - й не так конструювати ряд першорядних імен із їх взаємозв'язки, скільки висвітлювати духовний, і естетичний досвід (индивидуально-авторский, національний, культурно-історичний), який утілився у конкретній творі...».

Аналіз проблем нових принципів навчання світовій літературі міститься у роботах Д. Затонського, Д. Наливайко, Т. Денисової, Ю. Булаховской, До. Шахматной, Про. Ніколенко та інших. Усі вони має власну думку, свою думку щодо вивчення світової літератури у шкільництві, але не всі прагнуть одному: повернути учнів до книжки, навчити їх почати вдумливо читати, яскраво відчувати, критично й плекати це високе та плідне мистецтво.